Що таке "лібертаріанство"

Stephan Kinsella, “What Libertarianism Is”, public translation into Ukrainian from English More about this translation.

Translate into another language.

Participants

suum_cuique 3104 points
Join Translated.by to translate! If you already have a Translated.by account, please sign in.
If you do not want to register an account, you can sign in with OpenID.
Pages: previous Ctrl next next untranslated
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

As in the case with bodies, humans need to be able to use external objects as means to achieve various ends. Because these things are scarce, there is also the potential for conflict. And, as in the case with bodies, libertarians favor assigning property rights so as to permit the peaceful, conflict-free, productive use of such resources. Thus, as in the case with bodies, property is assigned to the person with the best claim or link to a given scarce resource — with the "best claim" standard based on the goals of permitting peaceful, conflict-free human interaction and use of resources.

Як і у випадку з тілом, щоб досягати різноманітних цілей, люди повинні бути в змозі використовувати зовнішні об'єкти. Позаяк такі речі є рідкісними, то існує і можливість конфлікту. І знову ж таки, так само, як і у випадку з тілом, лібертарі надають перевагу тому способу присвоєння прав власності, котрий дозволяє мирне, безконфліктне, продуктивне використання таких ресурсів. Як і у випадку з тілом, право власності присвоюється особі з найґрунтовнішою претензією або зв'язком з даним рідкісним ресурсом, де стандарт «найґрунтовнішої претензії» базується на вирішенні завдань мирної, безконфліктної взаємодії людей, і використання ресурсів.

History of edits (Latest: suum_cuique 2 years, 8 months ago) §

Unlike human bodies, however, external objects are not parts of one's identity, are not directly controlled by one's will, and — significantly — they are initially unowned.[18] Here, the libertarian realizes that the relevant objective link is appropriation — the transformation or embordering of a previously unowned resource, Lockean homesteading, the first use or possession of the thing.[19] Under this approach, the first (prior) user of a previously unowned thing has a prima facie better claim than a second (later) claimant, solely by virtue of his being earlier.

Проте, на відміну від людських тіл, зовнішні об'єкти не є частиною нашої особистості, не підкоряються безпосередньо нашій волі, і, що важливо, початково не знаходяться у власності.[18] В лібертаріанському розумінні, доречним об'єктивним зв'язком в такому випадку є присвоєння, тобто трансформація або обмеження доступу до ресурсу, що не мав попереднього власника, «ґомстедінг» за виразом Локка , перше використання або володіння річчю.[19] Згідно з цим принципом, претензія першого (попереднього) користувача речі, яка до цього нікому не належала, важить більше, ніж другого (наступного) позивача, виключно завдяки тому, що з'явилася раніше.

History of edits (Latest: suum_cuique 2 years, 8 months ago) §

Why is appropriation the relevant link for determination of ownership? First, keep in mind that the question with respect to such scarce resources is: who is the resource's owner? Recall that ownership is the right to control, use, or possess,[20] while possession is actual control — "the factual authority that a person exercises over a corporeal thing."[21] The question is not who has physical possession; it is who has ownership.

Чому присвоєння є доречним зв'язком для визначення права власності? По-перше, пам'ятаймо, що головне питання щодо таких рідкісних ресурсів полягає у тому, хто є їхнім власником. Пригадайте, що право власності є правом контролювати, використовувати, чи володіти,[20] в той час як володіння — це дійсний контроль: «фактична влада, яку людина здійснює над матеріальною річчю».[21] Питання не в тому, хто фізично володіє; питання в тому, хто має право власності.

History of edits (Latest: suum_cuique 2 years, 8 months ago) §

Thus, asking who is the owner of a resource presupposes a distinction between ownership and possession — between the right to control, and actual control. And the answer has to take into account the nature of previously unowned things — namely, that they must at some point become owned by a first owner.

Таким чином, питання про те, хто є власником ресурсу, стверджує різницю між власністю та володінням, тобто між правом на контроль, і дійсним контролем. І відповідь повинна брати до уваги природу речей, що початково не мають власника, а саме те, що вони в якийсь момент мусять бути привласнені першим власником.

History of edits (Latest: suum_cuique 4 years, 4 months ago) §

The answer must also take into account the presupposed goals of those seeking this answer: rules that permit conflict-free use of resources. For this reason, the answer cannot be whoever has the resource or whoever is able to take it is its owner. To hold such a view is to adopt a might-makes-right system, where ownership collapses into possession for want of a distinction.[22] Such a system, far from avoiding conflict, makes conflict inevitable.[23]

Відповідь також повинна враховувати мету тих, хто її шукає: правила безконфліктного використання ресурсів. З цієї причини відповіддю не може бути «той, хто володіє ресурсом, або той, хто в змозі заволодіти, той і власник». Дотримуватися такої точки зору означає прийняти систему «хто сильніший, той правий», де власність зведена до володіння — за браком відмінності.[22] Така система не те що далека від вирішення задачі уникнення конфліктів, вона робить конфлікти неминучими.[23]

History of edits (Latest: suum_cuique 2 years, 8 months ago) §
Pages: previous Ctrl next next untranslated
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16